Персональный сайт учителя біології Коржевич Світлани

У МОН назвали основні тези серпневих конференцій

Светлана — Wed, 08 Aug 2018 16:15:38 GMT

Міністерство просить забезпечити залучення максимально можливої кількості закладів освіти, вчителів та вихователів до проведення районних та обласних серпневих конференцій педагогічних працівників у 2018 році. Про це йдеться у відповідному листі відомства, що адресований обласним державним адміністраціям.

У Міносвіти наголошують, що під час серпневих конференцій важливо проаналізувати підсумки розвитку освіти у минулому навчальному році та окреслити пріоритетні напрямки розвитку освіти районів на 2018/19 навчальний рік.

Зокрема, МОН рекомендує обговорити питання щодо забезпечення реалізації районних або обласних програм розвитку галузі освіти, збільшення показника охоплення дітей дошкільною освітою, забезпечення функціонування мережі закладів загальної середньої освіти.

Також у відомстві наголошують, що предметом обговорення мають стати теми інформатизації та комп'ютеризації освітнього процесу, забезпечення підключення шкіл до Інтернету, модернізації системи підвищення кваліфікації освітян, підготовки вчителів та вихователів до роботи в умовах інклюзивної освіти, впровадження моніторингових досліджень, посилення ролі формування духовних та моральних цінностей учнівської молоді тощо.

Педпреса

В Україні стартувала інфокампанія #СтопБулінг

Светлана — Wed, 08 Aug 2018 16:11:45 GMT

Міністерство юстиції в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» за підтримки МФ «Відродження» та за сприяння Національної поліції України розпочинає інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків.

У відомстві зазначають, що булінг є агресивною і вкрай неприємною свідомою поведінкою однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом, а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.

За даними доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я в 2016 році, Україна займала 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних підлітків.

У Міністерстві юстиції наголошують, що найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг.

Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

«Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі», - підкреслюють у Міністерстві юстиції.

В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Батьки не мають купляти форму конкретних виробників

Светлана — Wed, 01 Aug 2018 12:15:23 GMT

Батьки не мусять купувати друковані зошити та мають право впливати на вибір шкільної форми дитини. Про це в ефірі програми «Сніданок з 1+1» розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

«Я хотіла б попередити батьків, що ви зовсім не зобов’язані, наприклад, купувати якісь додаткові друковані зошити, якщо вам кажуть за це платити. Можна і в звичайному зошиті писати, головне, щоб був підручник або роздатковий матеріал від вчителя. Йдеться про те, що дуже часто навколо навчання в школі крутяться різні бізнеси. І ці пропозиції – і те купити, і те, і те – дуже часто якраз стимульовані зовні для того, щоб заробляти гроші. Тому до цього потрібно ставитися дуже критично», – зазначила Лілія Гриневич.

Також, за словами міністра, школи не можуть змушувати батьків купляти форму конкретних виробників, а батьки мають бути допущені до вирішення питання щодо запровадження та формату шкільної форми у закладі.

«Звичайно, школа має право вирішувати, яку вона має шкільну форму. Як правило, вашу дитину не можуть примушувати купляти конкретну шкільну форму, а домовляються, наприклад, що ходять у темному низі та має бути світла сорочечка, а вже колір чи крій не є особливо важливим. Що батькам також потрібно пам’ятати – ви є дорослі люди і повинні мати вплив на ці питання в школі», – пояснила Лілія Гриневич.

Педпреса, 31.08.2018

Про утримання допомоги на оздоровлення

Светлана — Wed, 11 Jul 2018 10:34:46 GMT

Спеціалісти ЦК Профспілки надають роз’яснення, чи правомірні дії керівників закладів освіти щодо утримання із заробітної плати педагогічних працівників сум допомоги на оздоровлення при їх звільненні після відпусток.

Статтею 57 Закону України «Про освіту» гарантовано педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні їм щорічної відпустки.

Виплату допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам з 1 січня 2001 року було запроваджено в розмірі 40% місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78.

Виплата такої допомоги педагогічним працівникам у повному обсязі, у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати), при наданні їм щорічної відпустки провадиться з 1 вересня 2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1222 «Про реалізацію окремих положень і норм, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту», статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту», статтями 18 і 22 Закону України «Про позашкільну освіту», статтею 30 Закону України «Про дошкільну освіту».

Аналогічна норма також передбачена пунктом 8.3.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Відповідно до спільного роз’яснення Міністерства освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 № 1/9-223 та № 02-8/267 «Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних працівників (за основною посадою), у передбаченому законом розмірі, незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. При цьому виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи. Іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників, але ведуть викладацьку (педагогічну) роботу, допомогу при наданні щорічної відпустки не передбачено.

Аналогічні роз’яснення містить лист Міністерства соціальної політики України від 31.03.2016 № 351/13/84-16, у якому також зазначено, що допомога на оздоровлення, що виплачується згідно з законодавством, є обов'язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. При цьому під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Допомога при наданні щорічної відпустки надається і тим педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які працюють на умовах строкового трудового договору за умови звільнення їх з роботи після закінчення відпустки.

Не виплачується допомога на оздоровлення у випадку виплати компенсації за невикористану відпустку.

Оскільки надання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» гарантовано державою, надання працівником заяви на її виплату не обов'язкове.

Отже, вищезазначені нормативні акти, а також роз’яснення з цього питання, не містять норм стосовно повернення допомоги на оздоровлення педагогічним працівником у разі його звільнення.

Крім того, працівник має право на невикористану відпустку з наступним звільненням, що передбачено статтею 3 Закону України «Про відпустки».

Випадки, які дозволяють здійснювати відрахування із заробітної плати працівника, визначені статтею 127 Кодексу законів про працю України. Зазначеною статтею не передбачено повернення працівником у разі звільнення допомоги на оздоровлення.

Відтак, вимога щодо повернення педагогічним працівником, який звільняється з посади за основним місцем роботи після щорічної відпустки, суми допомоги на оздоровлення, виплаченої йому при наданні щорічної відпустки, не відповідає законодавству.

За матеріалами Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Освіта.ua 09.07.2018

Як першачків зараховуватимуть до шкіл

Светлана — Tue, 08 May 2018 14:26:34 GMT

Міністерством освіти затверджений порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Документ визначає механізми зарахування дітей до шкіл для здобуття початкової, базової чи профільної середньої освіти, а також переведення учнів з одного закладу освіти до іншого або їх відрахування зі шкіл.

Затверджений порядок визначає, що заява про зарахування дитини до першого класу закладу освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, має подаватись до 31 травня.

Впродовж 01-15 червня заяви про зарахування дітей не приймаються, що не виключає права батьків подавати заяви після 15 червня на вільні місця.

Присутність дитини під час подання заяви або її зарахування не є обов’язковою і не може вимагатись працівниками закладу освіти чи бути умовою її зарахування.

Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв не перевищує загальної кількості місць у перших класах, не пізніше 01 червня видається наказ про зарахування усіх дітей.

Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв перевищує загальну кількість місць у перших класах, зарахування дітей відбувається за такими правилами:

- до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти;

- до 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території обслуговування цього закладу, за результатами жеребкування;

- до 15 червня включно зараховуються на вільні місця та за умови утворення окремого (окремих) класу (класів) також і ті діти, які не проживають на території обслуговування цього закладу, але мають бажання здобувати освіту за освітньою програмою, що використовується закладом освіти. У випадку якщо кількість поданих заяв перевищує загальну кількість місць у такому класі (класах), зарахування дітей відбувається за результатами жеребкування. Передбачається, що жеребкування буде проводитись у період з 5 по 10 червня. Жеребкування проводиться за добровільної присутності батьків дітей, які претендують на вільні місця, на засадах випадкової вибірки, прозорості та відкритості. Під час жеребкування мають право бути присутніми представники ЗМІ та громадських об’єднань.

Жеребкування проводиться за допомогою барабана, скриньки або іншого пристрою, що має бути виготовлений з прозорого матеріалу.

З метою зарахування усіх дітей керівники шкіл мають вживати заходів щодо раціонального використання наявних у закладі освіти приміщень або ініціювати перед органом, у сфері управління якого перебуває заклад відкриття додаткового класу, внесення необхідних змін в організацію освітнього процесу та вивільнення приміщень, що використовуються не за призначенням.

У випадку, якщо після вжиття вичерпних заходів кількість дітей, які мають право на першочергове зарахування, перевищує спроможність закладу освіти, орган, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їх батьками закладів освіти.

Документом також визначено механізми зарахування школярів до гімназій та ліцеїв.

Дія документа не поширюється на заклади спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, спеціальні заклади загальної середньої освіти та заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ УЧНІВ

Освіта.ua

МОН пропонує скасувати конкурси до першого класу

Светлана — Sun, 11 Mar 2018 10:02:48 GMT

Міністерство освіти і науки представило проект Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти. Документ опублікований для громадського обговорення.

Проект документа містить механізми зарахування дітей до початкової (1-4 клас), базової (5-9 клас) та старшої (10-11 клас) школи.

У відомстві наголошують, що зарахування дітей до початкової школи пропонується здійснювати на засадах її територіальної доступності. Тобто кожна школа має прийняти дитину, яка живе на території її обслуговування.

Цей принцип закладено в законі «Про освіту». Так гарантується першочергове право дитини з цієї території навчатися в державній чи комунальній школі. Але, за бажанням, батьки можуть віддати дитину й в іншу школу на вільні місця. Закріплення за школами території обслуговування належить до компетенції місцевих органів влади.

«Отже, поняття «конкурс в перший клас», яке вже багато років викликає нарікання з боку батьківської спільноти, відходить в минуле», - підкреслюють у Міністерстві освіти.

Проект документа передбачає, що для зарахування дітей у 1-й клас батьки мають подати пакет документів до 31 травня. При цьому, присутність дитини під час подання заяви чи в процесі її зарахування не є обов’язковою, не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою зарахування.

Зі свого боку адміністрація шкіл та місцеві органи влади мають вжити вичерпних заходів для зарахування всіх дітей з території обслуговування, як-от: відкриття додаткових класів, зокрема, інклюзивних чи спеціальних, або зміна організації освітнього процесу, зокрема, запровадження змінності в навчанні.

Наказ про зарахування усіх дітей до 1-го класу має видаватись школами не пізніше 1 червня і оприлюднюватись в закладі освіти та на його веб-сайті.

Разом з тим, у разі значного перевищення кількості поданих заяв над спроможністю закладу, зарахування відбуватиметься за певними критеріями.

Батьки також мають право подати документи на зарахування дитини в інші школи (не за місцем проживання) на вільні місця. Передбачається, що інформація про наявність таких місць має розміщуватись на сайті школи або сайті відповідного органу управління освіти.

Розроблений МОН документ також містить механізм зарахування та переведення учнів до гімназій та ліцеїв, а також умови та порядок відрахування учнів із закладів середньої освіти.

ПРОЕКТ ДОКУМЕНТА

Освіта.ua

05.03.2018

Моніторинг знань учнів 4-х класів проведуть у квітні-травні

Светлана — Sat, 17 Feb 2018 11:59:03 GMT

У 2018 році участь у моніторинговому дослідженні якості початкової освіти візьмуть 9 500 четвертокласників із 368 закладів освіти всіх регіонів України.

Згідно з наказом МОН, перший цикл моніторингового дослідження, у ході якого буде проведена оцінка стану сформованості читацької та математичної компетентностей учнів, відбудеться у 2018 році, і триватиме з 18 квітня до 16 травня.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на який покладено проведення моніторингу, одним із завдань дослідження стане фіксація результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також системне відслідковування в наступних циклах змін, що відбуватимуться після запровадження нових підходів до навчання, аби оцінити перебіг освітньої реформи.

Завдання, які використовуватимуться в ході дослідження, відповідатимуть чинним навчальним програмам початкової школи, а також ураховуватимуть новації, запропоновані Концепцію «Нова українська школа».

Виконання завдань з читання передбачатимуть роботу учнів з текстами різних типів.

Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів з таких тем: «Числа і вирази», «Геометричні фігури і геометричні величини», «Вимірювання», «Робота з даними».

Результати окремих учнів, а також загальні результати закладів освіти, які візьмуть участь у моніторинговому дослідженні, оприлюднюватись не будуть.

Освіта.ua

15.02.2018

Стрітення Господнє: історія свята

Светлана — Thu, 15 Feb 2018 10:22:42 GMT

Стрітення є сороковим днем після народження Ісуса Христа. У цей день Діва Марія принесла немовля в Єрусалимський храм на посвяту. Там новонароджений Ісус вперше зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною, які одразу ж впізнали у малюкові нового Месію.

Старцеві Симонеону було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя. Побачивши Ісуса, він одразу ж заявив, що цей малюк – син Божий, спаситель людського роду. Його слова підтвердила пророчиця Анна.

Стрітення офіційно почали відзначати у Візантійській імперії у 542 році за правління імператора Юстиніана. Свято символізує зустріч людства з немовлям Ісусом, зустріч Старого і Нового Завітів, а в народі також вважається, що в цей день зима зустрічається з весною. Саме слово "Стрітення" у старослов’янській мові означає "зустріч" або ж "радість".

Традиції на Стрітення

На Стрітення у церквах особливим чином святять воду і свічки. Стрітенська вода вважається такою ж сильною і цілющою, як і водохресна. Нею можна поїти хворих дітей, окропляти нові речі.

Якщо на Стрітення з дахів звисали бурульки – їх збирали і розтоплювали, додаючи у воду. Таку воду вважали цілющою, здатною вилікувати як рани чи внутрішні захворювання, так і вберегти від злого ока і відьмацьких чар. Нею освячували воїнів перед битвою, господарі кропили худобу на першому вигоні, а пасічники окроплювали вулики в початку сезону.

А Стрітенські свічки називали "громичними", бо їх запалювали під час грози, щоб уберегти будинок від біди. Освячену Стрітенську свічку запалювали, коли над домом гуляє страшна негода, коли виникали труднощі при пологах, коли у селі пожежа або катаклізм, коли людину схопить "чорна хвороба" (епілепсія), коли людина помирала (аби спокійніше перейти їй у світ інший).

Що не можна робити на Стрітення

Це велике християнське свято, тож у цей не можна лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати в городі. Також не можна митися в лазні, оскільки це вимагає багато приготувань – колоти дрова, носити воду тощо.

Також не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду у цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тож люди колись остерігались далекої дороги. Існувало навіть прислів’я: "На Стрітення вирушиш в дорогу – скоро додому не повернешся".

Стрітення Господнє: прикмети

На Стрітення уважно стежать за погодою: якщо день буде сонячним – слід чекати врожайного року, а якщо засніжить і вдарять морози – весна буде пізньою, дощовою та холодною.

День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.

Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.

Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.

Як на Стрітення з стріх капає, ще велика буде зима.

Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.

Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.

Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.

Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

МОН затвердило програму підготовки тренерів для учителів НУШ

Светлана — Thu, 08 Feb 2018 09:27:10 GMT

Міністерством освіти затверджена орієнтовна навчальна програма підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Метою програми є підготовка тренерів до забезпечення професійного розвитку та підвищення рівня професійної компетентності вчителів, які навчатимуть учнів перших класів, щодо реалізації завдань Державного стандарту початкової загальної освіти.

У Міносвіти наголошують, що навчальна програма розроблена на засадах Концепції реформування середньої освіти «Нова українська школа» та на основі новітніх науково-обґрунтованих підходів до навчання дорослих.

За визначенням авторів програми, її актуальність полягає в необхідності підготовки достатньої кількості кваліфікованих тренерів для навчання педагогічних працівників.

Основними завданнями програми є інформування її учасників про сучасні досягнення андрагогіки, вікової психології, педагогіки та методики викладання у початковій школі, надання змоги учасникам опанувати сучасні методики для навчання учнів початкових класів, їх інформування про цілі та завдання Нової української школи.

Також до завдань програми її укладачі відносять формування у слухачів переконання необхідності використання набутого під час тренінгу досвіду в своїй діяльності, навчання тренерів працювати з дорослою аудиторією осіб з вищою освітою, які мають різні мотивації до навчання та навчання застосовувати інтерактивні методи навчання дорослих, фасилітацію, менторство, консультування тощо.

На опанування навчального матеріалу програми буде орієнтовно відведено 120 годин, з них 60 годин – онлайн-курс на платформі ЕdЕra та 60 годин – очне навчання.

Зміст програми поділений на чотири модуля, що присвячені особливостям навчання вчителів як дорослої аудиторії, інформаційним технологіям підготовки вчителів початкових класів, темам типової освітньої програми проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методичній роботі в системі Нової української школи.

Навчальна програма також містить опис профілів базових компетентностей тренерів, очікувані результати навчання та рекомендації з її реалізації.

Закладам післядипломної педагогічної освіти під час розробки регіональних навчальних програм підготовки тренерів рекомендовано розширювати зміст зазначеної програми за рахунок додаткових модулів з урахуванням регіональних потреб учителів початкової школи, заступників директорів з навчально-виховної роботи у початкових класах та учителів-предметників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ ТРЕНЕРІВ НУШ

Освіта.ua

07.02.2018

Лист МОН № 1/9-66 від 31.01.18 року

Светлана — Mon, 05 Feb 2018 11:56:25 GMT

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-66 від 31 січня 2018 року

Органи управління освітою

обласних і Київської міської

державних адміністрацій

Про організоване завершення

2017/2018 н. р. та особливості

проведення ДПА у закладах

загальної середньої освіти

Шановні колеги!

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлює заклад загальної середньої освіти. Державна підсумкова атестація (далі - ДПА) в 2017/2018 навчальному році у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про освіту», Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015, року за № 157/26602, та підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 р. № 1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за № 1014/30882, із змінами.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 22 травня до 14 липня (основна і додаткова сесії) 2018 року.

Зважаючи на зазначене, заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів, свята «Останній дзвоник» та випускних вечорів.

ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови та читання) і математики. Для проведення ДПА в закладі освіти використовуються єдині завдання, які укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань і затверджує керівник закладу освіти.

ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків (одного із батьків) або їх законних представників.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення ДПА з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень (вихованець) проходив атестацію; оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна" та у табелі навчальних досягнень. ДПА здобувачів базової середньої освіти здійснюється у письмовій формі з трьох предметів:

українська мова;

математика;

предмет за вибором педагогічної ради закладу освіти з одного зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська/німецька/іспанська/французька мова відповідно до навчального плану закладу освіти), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проведення ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

Завдання для проведення ДПА укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких проводилось ДПА. Оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна" і додаток до свідоцтва про базову середню освіту; заносяться до Протоколу державної підсумкової атестації, книги обліку і видачі документів про здобуття базової середньої освіти. ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 22 травня до 14 липня 2018 року (основна сесія: 22 травня - 13 червня; додаткова сесія: 02 - 14 липня) відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986.

Реєстрація для проходження ДПА у формі ЗНО здійснюватиметься з 06 лютого до 19 березня (перереєстрація - до 02 квітня) 2018 р. у порядку, визначеному в розділі IV Порядку ЗНО. Інформацію про порядок реєстрації розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua). У разі проходження учнями ДПА в пунктах проведення ЗНО, розташованих в інших (не за місцем проживання) населених пунктах, відповідно до норм, передбачених підпунктом 6) пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України, підпунктом 6 пункту 16, пунктом 41 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та Моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (y редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533), пунктом 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, пунктом 3 розділу 1, пунктом 3 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, підпунктом 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку ЗНО, підвезення учнів закладів освіти комунальної форми власності, має здійснюватися за рахунок коштів бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад; підвезення учнів закладів освіти приватної форми власності - за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Організацію та координацію діяльності органів місцевого самоврядування щодо підвезення учнів до населених пунктів, де розташовані пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, Мають здійснювати обласні органи управління освітою. ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти проводиться з трьох предметів: українська мова; математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття) учні мають право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю закладу освіти; предмет за вибором - учні обирають предмет з одного із зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова), математика, історія України (період ХХ - початок ХХІ століття). Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки. Графік проведення ДПА у формі ЗНО (основна сесія) визначено пунктом 25 Календарного плану підготовки та проведення у 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2017 року № 1287: 22 травня Математика 24 травня Українська мова і література 29 травня Іспанська мова 29 травня Німецька мова 29 травня Французька мова 01 червня Англійська мова 04 червня Біологія 06 червня Історія України 08 червня Географія 11 червня Фізика 13 червня Хімія У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета мови національної меншини. ДПА з мови національної меншини проводиться за місцем навчання за завданнями, що укладаються вчителями закладу освіти. Особливості проведення ДПА з іноземної мови у формі ЗНО наведено у листі МОН України від 15 січня 2018 р. № 1/9-27. Для визначення оцінок за ДПА у формі ЗНО зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета відповідно до загальних характеристик сертифікаційних робіт, затверджених наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 18 жовтня 2017 року № 152). Інформація про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, розміщена на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (розділ «Предмети ЗНО»). Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1-12 балів зазначатимуться у відомостях результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку ЗНО. Відомості в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти, з результатами ДПА з математики, української, іноземної мови, біології передаватимуться закладам освіти до 15 червня 2018 р., з історії України, географії, фізики, хімії - до 21 червня 2017 р. Внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата про повну загальну середню освіту має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв учнів щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий учень атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання закладам освіти будуть надаватися відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього незалежного оцінювання за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку ЗНО, в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти. Особам, які з'явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА; відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал. Учні закладів загальної середньої освіти з вечірньою(заочною) формою навчання та вечірніх/заочних класів закладів загальної середньої освіти проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, які укладаються вчителями закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. У разі виявлення бажання такими учнями взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні вони проходять ДПА у формі ЗНО з трьох предметів. Учні закладу загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» можуть проходити ДПА за місцем навчання; їм надається право пройти ДПА на територіях країн їх перебування. Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проходять ДПА за місцем навчання. Учні, які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення ДПА у формі ЗНО (після проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання) з певного(их) навчального(их) предмета(ів), мають право пройти ДПА за місцем навчання в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти. Учні, які через неучасть з поважних причин в основній сесії ЗНО допущені регламентними комісіями при регіональних центрах оцінювання якості освіти до проходження додаткової сесії з певного(их) навчального(их) предмета(ів), але не змогли через поважні причини взяти в ній участь, зобов'язані надати рішення регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти про допуск до участі в додатковій сесії ЗНО з відповідного навчального предмета (у вигляді витягу з протоколу), а також медичну довідку або інший документ, що підтверджує об’єктивні обставини неучасті в додатковій сесії ЗНО з цього навчального предмета, на підставі яких рішенням педагогічної ради закладу освіти та відповідним наказом його керівника таким учням надається право пройти атестацію в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти. Від ДПА у формі ЗНО можуть бути звільнені учні, які мають захворювання або патологічні стани, наведені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, якщо вони не реєструвалися для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Учні, які зареєструються для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, мають проходити ДПА у формі ЗНО на загальних засадах. Особи, які не з'являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, зареєстровані на екстернатну форму навчання, але які не зареєструються у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, матимуть можливість пройти ДПА в закладі освіти у вересні поточного року за завданнями, укладеними закладами освіти. Учні, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, але які не навчаються у закладах системи загальної середньої освіти, розташованих на території, підконтрольній українській владі, проходять ДПА за екстернатною формою у закладі загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» або іншому закладі освіти системи загальної середньої освіти України, що розташований на території, підконтрольній українській владі; при цьому такі особи мають бути зараховані за будь-якою формою навчання (денна, вечірня, дистанційна, екстарнатна) у загальноосвітньому закладі на території України.

Детальнішу інформацію можна отримати за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/zhitelyam-donbasu-ta-krimu/uchnyam-ta-vipusknikam/yak-otrimati-ukrayinske-svidoctvo-za-9-k1as-ta-atestat-za-11-klas Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України, проходять ДПА за екстернатною формою в уповноважених закладах освіти в порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 24 травня 2016 р. № 560). В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити ДПА достроково за завданнями, укладеними закладами освіти.

З повагою Заступник міністра Павло Хобзей

Освіта.ua 02.02.2018