|
Перший літній місяць в народі називають полудень, рум'янець, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес, червень та інші. Всі ці назви червня підкреслюють природні явища, ознакою яких є буяння молодості людини, тварини та рослини.
Ще одна версія припускає, що червень походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигоряв на сонці й не змивався водою. Цим барвником фарбували вовну, ткацькі вироби, лучку і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.
За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія - найкрасивіший місяць року - все цвіте, яскраве, сочне, красиве, "червоне". Звідси й назва "найкрасивішого" - "червоного" місяця - Червень.
Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «гедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», позаяк під цю пору з'являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней. Деінде його йменували й «червивим місяцем» — порою розвитку гусені й шашелю. Тому в червні селяни намагалися не заготовляти деревину для житла, бо «воно швидко псуватиметься».
Співзвучна нашій мові назви червня деяких слов'янських народів: у білорусів - "червень", у поляків "червець", чехів - "чєрвєв". В Україні також побутувала й назва іюнь, походження якої науковці пов'язують з іменем давньоримської богині Юнони — покровительки дівчат, шлюбів, сім'ї та породіль, богині успіху та перемоги. Та в українській мові цій назві відповідає слово – юність, юнак, юний, що характеризує молодість людини, тварини та рослини.
2 червня — Талагія.
«На Талагія велика надія», - казали, спостерігаючи за погодою, яка мала запрогнозувати сприяння урожаю овочевих культур.
3 червня — Костянтина.
Якщо в цей день буде дощ із градом, то 3 грудня - сніг із крупою.
Ретельно спостерігали, яким буде день - сонячним чи дощовим, - то так піде й на осінь.
7 червня — Іванів день.
Сильні роси на Іванів день - до хорошого врожаю.
14 червня.
Якщо в цей день іде дощ, то така погода буде до кінця місяця.
Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.
16 червня - Луки.
Придивлялися, звідки дме вітер, а півдня - яровим хороший ріст, з північ-
ного заходу - до негоди, мокрого літа, зі сходу - на хвороби.
Дощ увесь день - буде багато грибів.
Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.
18 червня — Дорофія.
Починаються найкоротші, горобині ночі. На сході сонця спостерігали за вітрами, якщо погода тепла і ясна - зерно буде велике.
22 червня — Кирила.
Зацвіла липа - на тепле сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
24 червня - Варфоломія і Варвари.
З цього часу починає коротшати день. Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили.
25 червня - Онуфрія, Онопрія.
День літнього сонцестояння. Це останній термін посівів гречки.
До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна.
На Онопрія рясні роси - на добрий врожай.
29 червня — Тихона.
З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».
30 червня.
Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.
|
