|
Регуляція життєвих функцій організмів тварин у цілому, а також окремих його органів, узгодження їхньої діяльності, підтримання певного фізіологічного стану та гомеостазу здійснюється нервовою, ендокринною та імунною системами, які тісно взаємопов'язані.
Нервова система регулює житгєві функції за допомогою рефлексів. Вона дає змогу швидко сприймати зміни умов довкілля чи внутрішнього середовища організму і реагувати на них. Інформація у вигляді нервових імпульсів передається по певних шляхах, які дістали назву рефлекторних дуг. По них нервові імпульси передаються від рецепторів чи спеціалізованих органів чуттів до певних ділянок нервової системи, де відбуваються їх аналіз та відповідна реакція. Від цих ділянок імпульси прямують до робочих органів. Нервові імпульси мають електричну природу, але в місцях контакту двох сусідніх нейронів імпульси передаються хімічним шляхом за допомогою сиолук-медіаторів, наприклад, ацетилхоліну.
Ендокринна система. Ендокринні залози розвинені у більшості типів тварин. Вони не сполучаються просторово, їхня робота узгоджується або завдяки нервовій регуляції, або ж гормони, що виробляються одними залозами внутрішньої секреції, можуть впливати на роботу інших. В свою чергу, гормони, що виробляються залозами внутрішньої секреції, впливають на роботу нервової системи.
Особливе місце в регуляції функцій організму належить нейрогормонам — біологічно активним речовинам, що виробляються особливими нейросекреторними клітинами гіпоталамуса, епіфіза, мозкової речовини надниркових залоз, нервових вузлів вегетативної (автономної) нервової системи хребетних тварин. Нейрогормони надходять у кров, міжклітинну або спинномозгову рідину і дистанційно впливають на роботу певних органів.
У хребетних тварин існує тісний зв'язок між гіпоталамусом та гіпофізом, так звана гіпоталамо-гіпофізарна система. Він полягає в тому, що синтезовані клітинами гіпоталамуса нейрогормони надходять по кровоносних судинах у передню частку гіпофіза. Там нейрогормони стимулюють або гальмують секрецію певних гормонів, які, у свою чергу, діють на інші залози внутрішньої секреції. Важливу роль у забезпеченні життєдіяльності організму відіграє імунітет. Імунітет- це здатність організму до захисту власної цілісності, несприйнятливості збудників певних захворювань. У створенні імунітету беруть участь неспецифічні та специфічні механізми.
|
