|
Першу спробу побудови системи тварин здійснив у 4 ст. до н. е. грецький вчений Аристотель. У його працях згадується близько 160 видів птахів. Початок наукової систематики було закладено відомою працею шведського натураліста Карла Ліннея «Система природи» (1735–1758). Він виділив 6 класів, 65 родів та 554 види птахів. Були введені ієрархічні таксономічні категорії та бінарну номенклатуру для позначення видів, які застосовують і досі. У системі Ліннея птахам був наданий ранг класу.
Основу сучасних уявлень про систему класу було закладено класичними роботами Макса Фюрбрінгера (Furbringer, 1888) та Ганса Гадова (Gadow, 1891–1893). На відміну від своїх попередників, обидва автори для аналізу спорідненості видів використали великий за обсягом порівняльно-анатомічний матеріал. У подальшому багато авторів, по суті удосконалювали цю систему птахів.
Одна з сучасних альтернативних філогенетичних систем розглядає групу «Aves» як кладу тероподних динозаврів (Livezey, Zusi, 2007).
Деякі відомі фахівці з динозаврів, такі як Жак Готьє, Луїс Кіаппі, під категорією «Aves» розуміють лише сучасних птахів, не включаючи туди групи, відомі лише за викопними рештками — археоптерикса, конфуціосорніса, патагоптерикса та деяких інших. Однак ці вчені ввели нову категорію «Avialae», або «птахів у широкому розумінні», яка об'єднує як сучасні види, так і їх викопних попередників.
Усі сучасні птахи належать до інфракласу віялохвостих птахів (Neornithes), які протиставляються ящерохвостим (Archaeornithes). До останніх належить лише один вид — археоптерикс. Віялохвості, у свою чергу, розділяються на дві групи — Безкілеві (Paleognathae) та Кілегруді (Neognathae). Зазвичай ці групи мають ранг надряду, хоча в роботах Лайвезі та Зусі розглядаються як когорта.
Пінгвін Аделі — належить до Кілегрудих, проте не здатен до польоту
Ластівка берегова — один з видів-космополітів
Залежно від класифікації серед сучасних птахів налічують від 9 800 (Clements, 2007) до 10 500 (Frank, 2006) видів.
Нижче наведено традиційну класифікацію (так званий порядок Клементса), що включає 29 рядів:
Підклас Віялохвості птахи (Neornithes)
Надряд Безкілеві (Paleognathae)
Страусоподібні (Struthioniformes) — страуси, ківі, казуари, нанду
Тинамуподібні (Tinamiformes)
Надряд Кілегруді (Neognathae)
Гагароподібні (Gaviiformes)
Буревісникоподібні (Procellariiformes) — альбатроси, буревісники
Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
Пеліканоподібні (Pelecaniformes) — пелікани, баклани, олуші, фрегати
Американські грифи (Cathartiformes)
Фламінгоподібні (Phoeriicopteri)
Рябкоподібні (Pteroclidiformes)
Голубоподібні (Columbiformes)
Папугоподібні (Psittaciformes)
Зозулеподібні (Cuculiformes) — зозулі, турако
Совоподібні (Strigiformes)
Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Серпокрильцеподібні (Apodiformes) — серпокрильці, колібрі
Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
Дятлоподібні (Piciformes)
Існує також докорінно інша класифікація, заснована на молекулярних даних (так звана класифікація Сіблі-Монро або таксономія Сіблі-Алквіста), яка стала дуже популярною серед орнітологів з Північної Америки, але піддається сумніву з боку європейських дослідників.
Джерело Вікіпедія
| 
