Наші пращури вважали, що початок новолітування має починатися з весною, з пробудження і розквіту природи. У Київській Русі календарний рік починався 1 березня. Прихід весни пов’язували зі святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим).
Після зимового сну відроджувалася природа, починалося нове життя, новий рік. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове Літо».
Переглядів:
425
|
Додав:
Светлана
|
Дата:
01.03.2017
|
